Есей (Руслан Бєдов)

DSC_0276
Чи прислухались ви, як пожовкле під осіннім подихом осені лисття падає долу? Його падіння на блідо-жовту траву зовсім не чути. На це можна дивитись, як на старе німе кіно, тільки у кольорі. Тільки-но листок сягає землі, як одразу опиняється у ціпкому полоні, який не відпустить його аж поки аж поки не перетвориться в труху. Читать далее Есей (Руслан Бєдов)

Уривок з оповідання «Тиша» (Руслан Бєдов)

DSC_0276
Аж дивно, яка буває тиша. Тільки зрідка по дорозі за вікном проїздить з гулом автомобіль, загудять від цього шибки і знову тиша. Коли мені стає моторошно від неї, я починаю прислухатися до хропіння бабусі у іншій кімнаті, або чекаю, коли заскрипить металева сітка ліжка під дідом за стіною. А у проміжках – знову прірва тиші. В свідомість разом з якимось незрозумілим гудінням у вухах приходять позабуті образи з побачених фільмів…

Читать далее Уривок з оповідання «Тиша» (Руслан Бєдов)