Рубрика: ЛИТЕРАТУРНІ НОВИНИ

Інтерв’ю на Фантастика UA: Руслан Бєдов: народився у Диканьці, працює по всьому світу, пише фантастику

Фантастика UA: Руслане, як ти став на письменницький шлях?
Руслан Бєдов: Щоб відповісти на це питання, треба трохи спочатку розповісти про себе, бо все воно дуже переплітається. Може навіть трохи містично, але це правда. (смієтьсяприм. ред.) Народився я в Диканці, Полтавської області в родині військового. Тож, майже з раннього дитинства мав справу з відьмами і духом Гоголя. Ми багато їздили: недовго жив в РФ, у республіці Карелія (там ходив до першого класу), декілька років прожили у Східній Німеччині (м. Франкфурт-на-Одері). Потім вийшло так, що жив без батьків – тоді і написав перший свій віршик – мені було сім років.
З часом повернулися в Україну. Після школи закінчив педагогічний університет в Полтаві. Наразі живу і працюю у Харкові.
Прозу почав писати досить давно, років з двадцяти. Тоді все писав тільки російською, оскільки в моїй родині ніхто не розмовляв українською. А перша книжка – «Падіння Єрусалиму», написана під впливом твору Йосифа Флавія «Юдейська війна». Це історично-пригодницька повість з елементами містики, її було видано в 2006 р. в одному з харківських видавництв.
Фантастика UA: Ми чогось думали що ти технар…
Руслан Бєдов: Ні, гуманітарій чистої води, але на техніці знаюся – життя змушує розбиратися і заробляти тим, що людям треба, а не тим, на що вчився. Коли я хотів піти гуманітарним шляхом (тобто працювати в школі вчителем історії), з/п в школі мені запропонували 1500 грн., а за оренду квартири потрібно було платити на той час вже 1000. Подальші коментарі зайві.
Тому між написанням книжок я працював на будівництві, займався монтуванням систем опалення, потім торгував майже 4 роки, і досить непогано те в мене виходило, але з часом просто набридло. І я вирішив змінити обстановку – їздив працювати барменом в Арабські Емірати. Повернувся два роки тому і був копірайтером, розробляв сайти, торгував електроінструментом, а зараз працюю на заводі збиральником. Але нічого поганого в тому не вбачаю, бо робота за технічним напрямком зараз непогано підтримує мене і мою сім’ю, поки я працюю над своїми творами.
Фантастика UA: Давай тоді про них. Почнемо з «Фантазерів»: розповіси як виникла ідея, як відбувався процес створювання.
Руслан Бєдов: «Фантазерів» я почав писати спонтанно і написав дуже швидко. Ідея прийшла після чергових розборок з моїм малим стосовно комп’ютеру/планшету/телефону: хочу щоб менше гралася і більше вчилася дитина. Два чи три дні я думав про сюжет, а потім просто на роботі, тобто поміж нею, почав класти текст на монітор. Справа в тому, що зазвичай я так не пишу, кожне речення я вибиваю у свого «внутрішнього критика» з великою боротьбою. А тут до задуму поставився досить легко: на кшталт «напишу – добре, не напишу – може й на краще». То ж з «Фантазерами» отримав може і не літературний, але великий психологічний досвід. До речі вплив на «Фантазерів» справив Юнг та його теорія про колективне несвідоме: мені дружина перед тим збірку його творів на день народження подарувала.
Є бажання у майбутньому, після «Характерників» та, мабуть, після другої книжки про «Хранителя Безодні» створити ще декілька оповідань про «фантазера» для розвитку того світу.
Фантастика UA: Раз вже пішли назви, то трохи і про ці твори розкажи.
Руслан Бєдов: «Хранитель Безодні» — це розповідь про звичайного молодого хлопця, який несподівано опиняється у центрі уваги високорозвинених інопланетних цивілізацій. Драки, індани, борейці та анаки зацікавлені контролювати Безодню. Це унікальне явище галактичного масштабу, природа якого до кінця не з’ясована, але відомо, що Безодню можна використовувати в якості джерела енергії, майже безмежного. І все було б просто, якщо б не одне «але»: справа в тім, що керувати Безоднею може тільки її Хранитель. За задумом невідомих Творців Безодні ним має бути саме головний герой із сьогодення. За ним розпочинається полювання…
«Характерники» – то спроба написати історичне фентезі на матеріалі української історії. Це декілька пов’язаних між собою історій про козаків часів головування на Січі Івана Сірка. Роман це буде повість, я ще остаточно не визначився, зараз працюю над восьмим розділом. (Уривки можна прочитати в мене на сайті www.rubie.in.ua або за тегом #характерники.)
Я дуже рідко беру участь в літературних конкурсах. Може тому, що пишу довго, тому часто-густо не вписуюсь у строки й вимоги. Але в 2010-11 роках брав участь у «Молодій Слобожанщині» (м. Харків) зі своїми російськомовними книгами «Ганібал. Місія Сципіона» (історико-пригодницька повість про Пунічні війни) та «Колиска. Пірати Чумацького шляху» (наукова фантастика).
Фантастика UA: Ти раніше писав російською мовою, але перейшов на українську. Як відбувся процес? Багато людей просто дивуються, кажуть це неможливо, язик відсихає, руки паралізує людям…
Руслан Бєдов: Зараз цей процес триває: у літературній творчості маю намір не просто перейти на українську, а на якісну українську. Процес, насправді, досить важкий для мене бо довго не було практики, але немає нічого неможливого. В планах є перекласти деякі свої книги.
Фантастика UA: Які роботи інших авторів впливають на твою творчість?
Руслан Бєдов: З 15 років і до сьогодення люблю, читаю, перечитую Лема, Стругацьких, Бредбері. Протягом деякого часу захоплювався російською класикою, що було не типово для підлітка. Мене наче в музеї показували іншим учням в школі – у якості прикладу скільки і що потрібно читати. Вчителів вразило, що я у сьомому класі прочитав «Війна і мир», при чому усі діалоги французькою мовою намагався перекладати самотужки зі словником, не дивлячись у зноски під текстом автора.
Трохи пізніше зацікавився творчістю представників «Розстріляного відродження», зокрема чіпляла поезія Драй-Хмари. Тут вклад у мою літературну освіченість вносила моя дружина – вона український філолог.
Зараз надолужую пробіли в українській класиці і сучасній літературі. З першого – Марко Вовчок («Народні роскази»), з другого — Сергій Жадан («Месопотамія»). З приводу прочитаного багато роздумів стосовно українського народу, що відображаються у творчості українських письменників. При чому, не так важливо про що пишеться, а у якій формі це робиться. Але це тема окремої і зовсім нефантастичної розмови…
Фантастика UA: Вертаємось тоді до фантастики. Як оцінюєш вітчизняну фантастичну літературу?
Руслан Бєдов: Ця течія тільки-но народжується по справжньому. І справа не в кількості друкованих книжок у книгарні, а в ідеях, і в суто українському шармі у вітчизняній фантастиці, який практично відсутній, як на мене. Сучасним українським письменникам ще належить пройти путь осмислення і усвідомлення української історії, самої сутності української душі, щоб з’явилася саме українська повноцінна фантастика та література взагалі у всіх жанрах та напрямках. На жаль, останні чверть століття ми боролися за право мати україномовну літературу як таку, не кажучи вже про розвиток літератури як явища, чи окремих її напрямків.
Фантастика UA: Ми завжди цікавимося думкою авторів про аудиторію – реальних споживачів українського фантастичного контенту. Як ти оцінюєш сучасних читачів, чи здатна аудиторія підтримати авторів гривнею, сприяючи розвитку напряму?
Руслан Бєдов: Як бачу це я: український фантастичний контент, особливо якісний, річ нова та, нажаль, його ще треба шукати. Залучення аудиторії – точкове, системи в роботі видавництв не видно. Є певні видавництва, навіть суто фантастичні, але їх коло читачів обмежене. Тому навіть сучасних популярних письменників в Україні люди знають мало. Реально читають Київ, Харків, Львів, Дніпро і Одеса. Всі інші міста – це крапля в морі. Видавництва направляють свої зусилля саме на міста-мільйонники, минаючи інші обласні і райцентри. Приклад «Книгарні Є» — чи не єдиний позитив в цьому питанні – вони намагаються популяризувати читання як таке. Більшість же видавців і магазинів «варяться у власному соку».
Я відслідковую подібні групи, як ваша, в мережі – їх насправді дуже мало, а учасники майже одні і ті самі люди. Але саме групи збирають людей, які не тільки споживають такий контент, але і створюють його. Саме в цій дуальності і має зароджуватися будь-яка література – у тісній співпраці читача та письменника, вивченні вподобань аудиторії, тоді можна буде говорити про якийсь комерційний успіх. А у нас зазвичай і письменник, і читач зустрічаються лише на сторінках книжок чи форумах, коли все вже написано і надруковано.
Фантастика UA: Давай тепер трохи в інший бік від реалій – до футуризму. Це питання обов’язкове для всіх фантастів: що нас чекає найближчі 50-200 років.
Руслан Бєдов: По-перше нас чекає кібернетична революція: активне застосування кібернетики та віртуальних технологій передусім у медицині, імплантація у мозок засобів зв’язку, створення штучних органів і, якщо можна так висловитися, біологізація технологій, коли останні все більше почнуть нагадувати те, що зараз ми звикли сприймати як «живу плоть». По-друге, це розвиток квантових технологій, що призведе до появи телепортації, а можливо й подорожей у часі. На доданок, звичайно, космічні подорожі та колонізація Марсу.
Взагалі футурологія справа досить невдячна. Адже ми можемо говорити про майбутнє на базі сучасного розуміння розвитку технологій і соціальних процесів. Але хто може бути впевненим «на всі сто», що за півстоліття в нашу історію не втрутиться щось таке, про що зараз ми навіть не здогадуємося, та підштовхне технологічну еволюцію в зовсім несподіваному напрямку. Тому з підвищеною увагою слідкую за розробками вчених в царині квантової телепортації. Звичайно, програми Mars One та розробки Ілона Маска дають надію на еволюційний стрибок у технологічному розвитку сучасного людства.
Фантастика UA: І на останок трохи про себе: як розважаєшся, що полюбляєш, що дивишся?
Руслан Бєдов: Я людина, як кажуть сама в собі. В люди виходжу рідко. Відпочиваю або з родиною (музеї, вистави таке інше), або на самоті (цікава книжка, або довгі прогулянки на природі).
Подорожі люблю, але не часто. Часто буваю в Києві. Крім цього бачив Одесу, Херсон (там живе моя бабуся), багато років жив та навчався в Полтаві. Є мрія побувати у Львові та Карпатах. Так сталося, що моя родина там побувала без мене у минулому році, а я ні. Але все попереду. Відносно недавно повернувся з Об’єднаних Арабських Еміратів, де довелося працювати і жити більше року. Отримав багато вражень від самобутньої культури, яка існує з повноцінним сучасним суспільством західного типу. Це дозволяє мати чималі прибутки від туризму. ОАЕ — країна, де немає демократичних інститутів, панує мусульманство у всіх сферах життя, але це не дратує, навіть цікаво.
Що ще люблю? На дозвіллі граю з сином в шахи, вивчаю старогрецьку мову, люблю артхаус с фантастичним антуражем у кіно і літературі, фільми Тарковського і науково-популярні програми, документальні серіали. Останній з них – зі Стівеном Хогінгом дивився, про час і простір – вічна тема.

Інтерв’ю з Андрієм Крижевським: «Я мрію доторкнутись до Бога – зрозуміти хоча б крихітку алгоритму взаємодії з ним.»

13938507_714049598735624_8863109404641682416_nФантастика UA: Так як книга вже існує, то спочатку цікавить статистика. Книга «Евотон-початок» була презентована в Києві навесні на Коміконі. Які попередні результати: чи набрали вже певну кількість читачів і прихильників, і головне – які перші відгуки від них отримали?
Andrey Krizevsky: Одразу зазначу, що серія «Лабіринти Евотона» існує у двох варіантах: російськомовному та україномовному. Перший з них продиктований тим, що я є українським російськомовним письменником — народився та виріс в Одесі, місті, де переважна більшість населення спілкується російською. Розуміючи, що розраховувати на якість твору можна лише у випадку володіння літературною мовою, я вирішив спочатку зосередитись на російській версії. Так, у 2014 році світ побачив перший роман «Евотон: початок» (написаний влітку-восени 2013 року).
Друга та третя частини – у 2015 та 2016 роках відповідно. Але з огляду на те, що я є патріотично налаштованою людиною, мета видати україномовні версії завжди позиціонувалася як найголовніша. Попередня версія перекладу роману «Евотон: початок» була створена у 2015 році разом із талановитою перекладачкою Л. Крижановською. А через два місяці я почав співпрацювати із видавництвом «Кальварія», яке наразі займається паперовими версіями «Евотонів».
Зокрема, на 23-му Форумі видавців (відбудеться 15-18 вересня 2016 року) вже анонсовано презентацію другого роману українською мовою – «Евотон: трансформація», а до кінця 2016 року планується вихід третьої частини. Перші два роки продаж здійснювався практично на ярмарках і виставках. Це у кращому випадку 30 книжок за відповідну подію, чисельність яких на протязі року можна перерахувати на пальцях. Ситуація покращилася з 2015 року, коли вдалося розмістити в Інтернеті електронні версії «Евотонів» завдяки співпраці із видавництвом Стрельбицького.
Попит на електроні книжки є дещо вищим – це продиктовано значною кількістю різноманітних гаджетів. З весни 2016 року (презентація українського «Евотон: початок» на «Книжковому Арсеналі», а згодом – на фестивалі Kyiv Comic Con) працюємо над налагодженням збуту «Евотонів». Але говорити про цифри оновленої серії (у 2016 році ініційована робота з редагування всіх трьох частин) поки що зарано.

Read more

Лауреаты премии имени Панаса Мирного 2016 года

панас мирнийКаждый год, под эгидой Полтавского областного совета, жюри премии Панаса Мирного собирается 21 апреля, чтобы определить победителей в номинации «Литература и литературоведение». Read more

«Птица за птицей» от Энн Ламот

ptiza_za_ptizey_3d_1800Нет, это не совсем новинка. Книга издана сравнительно давно. Однако от этого не потеряла своей актуальности для тех, кто не мыслит свою жизнь без писательского труда. Автор разбивает ненужные и вредные мифы о литературном творчестве, помогает настроиться на усердный труд день за днем, раскрывает некоторые не совсем приятные стороны писательского бытия. Read more

Тенденции в развитии русскоязычной фантастики

01_logo-650x325          Чтение современной русскоязычной фантастики на сегодняшний день популярно среди молодёжи, в большей мере, мужского пола. По фантастическим книгам создается немало компьютерных игр, снимается кино, что нередко является побуждающим фактором купить книгу на тему любимого геймплея или фильма.
Существуют и негативные мнения о современной фантастике в России как литературном жанре, о том, что ориентированный на потребительский спрос и массовость начинающий автор значительно снижает литературную планку. Это ведет литературу как таковую к упадку. Read more

Творческие идеи Джоан Роулинг

Rowling_Teleread
Джоан Роулинг фото из Facebook

Известная создательница легендарного Гарри Поттера, похоже, не собирается останавливаться на достигнутом. Недавно писательница анонсировала новую книгу для детей, которая на данный момент находится на стадии написания. По словам самой Джоан, она написала уже больше половины и вполне довольна своей работой. Будем надеяться, что читатели высоко оценят будущее произведение автора.
Read more

Польскую премию получил Сергей Жадан

Сергей Жадан
Сергей Жадан фото из Facebook

Победителем престижного польского литературного конкурса «Аngelus» стал известный украинский писатель Сергей Жадан. Произведением, которое заинтересовало почетное жури, стал роман под названием «Месопотамия», изданные еще в Read more

Лучшая книга 2015 года в Украине

knigi-glВ этом году престижной украинской награды от Госкомтелерадио удостоился Богдан Горыня с книгой «Любовь и творчество Софии Караффа-Корбут», изданную в издательстве «Априори». Книга представляет собой роман-колладж.  Read more

Создана литературная карта Украины

659453_w_300На основании информации, собираемой  порталом Litcentr создана «Литературная карта Украины». Она представляет собою электронный каталог со ссылками на средства массовой информации, издательства, организации, прямо или опосредовано имеющие отношение к литературному процессу в нашей стране.

Read more

Литературный конкурс

55071302До 11 ноября этого года можно подать заявку на участие в международном литературном конкурсе имени Джозефа Конрада, который будет проходить в Киеве. В мероприятии может участвовать любой украинский писатель, которому еще не исполнилось 40 лет. Победитель получает соответствующий сертификат и денежное вознаграждение в размере 3000 евро.

Конкурс был основан в 2007 году Польским институтом в городе Киеве и проводится один раз в два года.

Работы оцениваются по таким критериям:

Read more