Чи порушує фан-фік авторське право?

Фан-фік — досить цікавий різновид літератури. Для когось це можливість розпочати власний письменницький шлях, використовуючи вже створений досвідченим письменником світ та героїв. Хтось настільки захопився твором (або серією творів), що жадає розкрити існуючі художні образи та сюжети саме так, як він це бачить.

Фан-фікі зараз пишуться у досить великій кількості як авторами-початківцями так і досить досвідченими письменниками. Останні створюють подібні речі, як правило, у вигляді сатири на оригінальний твір або пародії.

Звісно, як і у будь-якого літературного явища, у фан-фіка також виникають складні питання етичного та навіть юридичного характеру. Серед них — проблема з авторським правом.

Властивості фан-фіків

1.Фан-фік пишуть здебільшого на твори відомих авторів, і яких досить добре виписані характери персонажів, яскраво змальований світ. До того ж «жертвами» літературних фанів такого плану, стають книжки, відомі широкому загалу читачів.

2.Фан-фік досить рідко можна побачити у вигляді паперової книжки на полиці книгарні. В абсолютній більшості випадків тексти публікуються у вигляді самвидаву на відповідних ресурсах.

3.Фан-фік полюбляє твори у жанрі фантастики та фентезі. Звісно, існують виключення, але їх порівняно небагато.

4. Дуже часто фан-фік це досить слабкий з літературної точки зору твір, але іноді буває й таке, що він навіть «перепльовує» оригінал за якістю.

Чи порушує фан-фік авторське право?

Це досить несподіване питання, принайми для мене. З ним я стикнувся в одній з груп літературного спрямування у соціальній мережі.

Хто може відповісти на це питання краще, ніж автор? Відомі письменники, які приймали участь в обговоренні проблеми висловлювалися одностайно проти фан-фікі на їхні твори у будь-якому вигляді та будь-якої якості. Їх можна зрозуміти, адже літературний твір — то дитина, яку ти народив, випестив та відпустив у велике плавання по душах читачів. Під час тієї подорожі твір може спіткати будь-яка доля, але якому батьку сподобається, коли його світ переписують кожен, кому як заманеться? Та це все емоції. А що про фан-фіки каже закон? Стосовно України, можна сказати, майже нічого. Виявляється, якщо автор виявив фан-фік та не висловив у письмовій формі прохання прибрати текст, останній цілком має право на існування.

В більш розвинутих країнах Заходу з цим більш строго, але, як кажуть, іноді досить важко довести у суді, що фан-фік використовує саме ті елементи оригінального твору, які підлягають під захист авторського права. Адже, наприклад якщо фан-фікер скористався концепцією твору-оригіналу, то він не є порушником.

Поради фан-фікерам

Фан-фікерів багато саме тому, що це досить легко йти кимось протореним шляхом, використовуючи вже готовий матеріал та послуговуючись асоціативним рядом, що виникає у свідомості, коли читаєш яскравий літературний твір. Якщо для вас це просто гра, в цьому немає нічого поганого. Хоча, плануючи виставити текст в мережі, все ж буде чесно повідомити про це автора оригіналу та спитати його дозволу, адже образи, що ви ними послуговувалися під час написання тексту, це його власність.

Якщо для вас фан-фік є трампліном в процесі розвитку власного літературного таланту, як на мене, є сенс швидше від нього відходити, та спробувати творити власні унікальні світи. Адже, як кажуть, не святі горщики ліплять.

Все написане — лише приватна думка автора статті. Тому запрошую до обговорення даної теми. Можливо, хтось має більше інформації стосовно правових аспектів фан-фіку  в Україні та закордоном.

Доповнення

Завдяки досвідченому юристові та просто хорошій людині Andrey  Krizevsky стосовно юридичного  статусу фан-фіку ми дізналися наступне:

(цитата)

Може, комусь з колег письменників чи юристів знадобиться — моя відповідь на питання від Руслан Бедов (Ruslan Biedov) та Роман Онищенко (Roman Onyshchenko) щодо авторського права та фанфіку. Нагадаю, що фанфік за Вікі — це жаргонізм, що описує аматорський твір за мотивами популярних оригінальних літературних творів, творів кіномистецтва (кінофільмів, телесеріалів, аніме та ін.), коміксів (в тому числі — манґи), а також відеоігор, тощо.

«За умов фактичної відсутності правового регулювання такого явища, як «фанфік», та достатньої вітчизняної судової практики із цього приводу, я рекомендую домовлятись з автором оригінального твору. Підставами для цієї думки є положення Цивільного кодексу України та ЗУ «Про авторські та суміжні права». Так, згідно ч. 1. ст. 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Йдемо далі. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті «виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти у тому числі: 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів». Більш того, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору (ч. 5 ст. 15 Закону).
Випадки передачі майнових прав регламентуються ст.ст. 31-33 Закону — на підставі письмового договору, якщо мова не йде про публікацію твору у періодичних виданнях. Натомість підстави для вільного використання твору (без згоди автора, але із обов’язковим зазначенням його імені) передбачені ст. 21 Закону, яка містить, увага, вичерпний їх перелік. Так, «без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається у тому числі: 9-1) використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури». Панове, зауважте — в жанрі пародії, попурі або карикатури!
Якщо проаналізувати судову думку, то можна навести твердження Пленуму Верховного суду України із постанови № 5 від 04.06.2010 р.: «Твори, створені в результаті перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки існуючих творів, відносяться до похідних творів, якщо при їх створенні була здійснена творча переробка або творчий переклад іншого існуючого твору. …Оприлюднення або інше використання похідного твору з порушенням авторських прав автора основного твору чи майнових прав спадкоємців або інших осіб, які на законних підставах набули таких прав від автора (пункти 5 та 6 частини третьої статті 15, частина перша статті 20 Закону N 3792-XII), тягне за собою передбачену законодавством України відповідальність». Загалом судова практика наразі «антифанфіківська».
Як бачите, панове, диспозиція наступна: або треба домовлятись із автором оригінального твору на предмет надання останнім згоди на використання фанфіку, що є бажаним варіантом з юридичної точки зору, або відповідний фанфік не повинен містити в собі відвертих запозичень з твору-оригіналу.»

Можу сказати, що викладена позиція приблизно співпадає з позицією автора цієї публікації.

Сподобалось? Поділись з друзями!

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

One thought on “Чи порушує фан-фік авторське право?”

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *