Метамодернізм як новий етап еволюції свідомості

джерело: Ґавра: Анонси книг

Про що хочеться писати, коли навколо щодня руйнується й перебудовується світ? Наприкінці XX століття постмодернізм стає своєрідним лакмусовим папером, наскільки далеко може зайти людський цинізм. Література епохи, коли можна вийти зранку за кавою і почути, що десь почалася ще одна війна, не тільки яскраво розкриває реальність, але й показує, як за допомогою підручних засобів з неї піти.

Якщо вважати, що постмодернізм — мистецтво кінця світу, то що далі? А далі, як вважає Люк Тернер, автор «Маніфесту метамодернізму», — надія. «Ми мусимо звільнитись від інерції сторіччя модерністської ідеологічної наївності і цинічної нещирості її позашлюбної дитини», — каже Люк. І, схоже, має рацію. Нове покоління — це не романтики, готові вирушати в навколосвітні подорожі заради відкриття нових щасливих земель, але й не споживачі, які бачать лише рекламну модель нав’язаного суспільства.

Світ змінюється. Люди еволюціонують. І що ж тоді лишається мистецтву?
Якщо головним для постмодерну є руйнування, то метамодернізм в своїй основі містить бажання рухатися далі. Якщо постмодерн показує усю непривабливість життя, то час показати, що життя все-таки вартує того, щоб відчувати щастя. Я так люблю цей світ. Але я стежу за ним. Це ніби біля клітки з тигром. Милуючись звіром, людина відчуває спокій, простягає руку, щоб погладити його, проте не втрачає пильності.

«Ми пропонуємо прагматичний романтизм, що не скутий ідеологічними засадами».

Першими теоретиками метамодернізму є голландські культурологи Тимотеус Вермойлен і Робін ван ден Аккер. В есе «Замітки про метамодерніз» вони пояснюють, що мистецтво нашого часу має стати своєрідною сумішшю викриття та надії, іронії й віри, мотивації та спокою. До всього варто ставитися з гумором і здоровим скептицизмом. Так людство зможе розпочати нову еру, де мир буде не штучним завершенням війни, а добровільним вибором.

Метамодернізм — це коктейль з мистецьких цінностей усіх епох. І ковток чистого повітря серед смогу цивілізації XXI століття. Яким він буде для літератури? Є шанс, що відтепер книги не лише застерігатимуть, але й стануть осередком світла, яке зі сторінок потраплятиме у серця, даруючи тепло. «Втрачені» покоління змінять сильні й доброзичливі люди, які розумітимуть, що тільки від нас залежить, що буде із Землею і чи буде вона взагалі.

Сподобалось? Поділись з друзями!

Опубликовать в Facebook
Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники

0 thoughts on “Метамодернізм як новий етап еволюції свідомості”

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *