Українська графічна проза: Данкович Андрій «Мор»

Автор: Роман МТТ

Важлива передмова

Увага: далі будуть спойлери і роздуми. І ще, хто не знає (але обов’язково дізнається), Андрій Данкович – це мій добрий друг і колега, маю з ним спільний проект. Зважайте на це, коли будете думати, що я його сильно хвалю. Насправді: творчість Андрія відстежую останні три роки, ціную за неординарність і власний підхід, а спільний проект з’явився лише два місяці тому – на початку весни 2018 р.

Про Мор загалом

Технічні характеристики:
• жанр: жахи, містика;
• 80 сторінок в твердій палітурці, повнокольоровий друк, формат — трохи більший за А4;
• вартість в інтернет-крамницях і «по людях» 200-250 гривень.

Комікс відразу привернув мою увагу, ще на стадії анонсів. Час подій – глибоке середньовіччя. Похмурі тони. Хрестоносці. Ну і зло – Андрію його вдалося зобразити цікаво, бо аналогів в українських коміксах я ще не бачив. Атмосферу автор створив на сто відсотків.

Сюжет: Лицар Тівадар, повертаючись з Хрестового походу, потрапляє до дивного міста, з якого не може вийти. За ніч виявляють причини – зло, яке окупувало місто, не випускає місцевих мешканців і випадкових подорожніх. Також в місті постійно зникають чи викрадаються «темними монахами». Причиною напастей та бід вважається відьма, яка відносно недавно оселилася в місті і її всі бояться. Тівадар вирішує змінити ситуацію і сходити до відьми, гуртує навколо себе городян, але знаходять відьму мертвою. По поверненню до міста відбувається сутичка Тівадара і «темних монахів», які прибули верхи на страшних динозавроподібних істотах. В результаті сутички мешканці рятують двох людей, які призначалися в жертву. В той же час до міста прибувають ще троє хрестоносців. Йде масштабне об’єднання, і під проводом хрестоносців вирішують штурмувати оселю зла – місцеву церкву, де це зло і оселилося, тероризуючи місто. Всі події відбуваються на фоні протидії місцевого переляканого люду, частина якого вже сприймає зло за свого нового бога. В результаті фінального бою хрестоносці, майже всі – гинуть (Тівадар теж) а церкву, заражену нечестю – спалюють.

Враження. Десь ближче до середини коміксу виникає чітке враження, щоце все вже ми бачили. А бачимо це все кожен день в житті і по ТБ, тільки герої більш сучасні. Алюзії на сучасність виникають не просто так. За словами автора, задум був саме такий: зобразити український, умовно кажучи, тил під час сьогоднішньої війни на сході. Хрестоносці повертаються в захоплені злом мирні міста і далі мають боротися за своє життя, віру і свободу. Зло (крім фактичного, що оселилося в релігійній споруді, в храмі) має в коміксі ще три явних вираження: служники зла – темні монахи на потворних істотах, що символізують владу як таку, мешканці, які підкорися злу і сплачують йому «податок» у вигляді своїх рідних чи близьких – дають відкупного, вірять в нового бога, і – зневірені мешканці, які вбивають своїх родичів і себе, аби не дістатися злу (хоча правильно намалював Андрій – вони стають харчем для тварюк, які виривають їх з могил). Хрестоносці є рушійною силою сюжету, які змушують замучених людей стати до боротьби, пояснюють, що виходу іншого нема – нема де тікати з міста, в якому зло встановило свої правила, та – невидимі стіни, за які не вирватися. Боротьба – це єдине, що лишається мешканцям, але чомусь вони на неї не наважуються, хоча і все розуміють. А тепер порівняйте все вище сказане з сьогоденням: як на мене, коли не ідентично, то дуже близько.

Дослідження. Історичні фішки коміксу – цікаві. Автор вивчав тему хрестових походів, історію тих часів на теренах Середньовічної Європи, культуру і зразки шрифтів. В результаті: Данкович створює реальне відчуття середньовіччя, і лише ближче до середини твору починаєш шукати чи помічати алюзії до реальності – вони майже на поверхні, виявляється. До речі, частину дослідженя у вигляді фактів, персон і подій того часу викладено окремою сторінкою наприкінці коміксу.

Про «сподобалося» і «не сподобалося»

Тут викладу коротеньким списком окремі моменти, бо загалом мені «зайшло».

Не сподобалось:

любовна лінія виражена слабко, як на мене, можна було б без неї обійтися або пропрацювати глибше, бо щось «середнє» для такої історії, на мою думку не підходить;
• окремі сцени (це не критично для розповіді і більшість навіть цього не помітить) з точки зору сценарію можна було б і розширити;
• окремі, начебто допоміжні по суті герої здалися цікавими, волів би щоб автор їх розкрив більше – це задача на МОР-2 (він буде, обов’язково, за словами Данковича, але анонсів Андрій поки не дає).

Сподобалось:

мальовка, виконана в авторському стилі, не дивлячись на похмурі кольори – якісна, з достатньою деталізацією. Зло в церкві у вигляді непролазних деревних коренів чи заростів –вразило;
• альбом з головними героями наприкінці – це дуже класно зроблено. Як на мене – його на початку треба було помістити, як титри в кіно – щоб ще більш «підігріти» читача;
• вступна частина – шикарно продумана з точки зору і змісту і графічного виконання. Особисто мені це створило враження, що відкриваєш стару книгу.

Ще два моменти, які відносяться більше до практичних задач, ніж до творчих:

трейлер вразив – це якісно і цікаво зроблено (і взагалі подальша розкрутка, бо автор попрацював і в цьому напрямку, тут плюс не за сам комікс, а за підхід і розуміння, що власну творчість треба теж просувати);
• поліграфія – це жир. Ціна відповідає якості видання на всі 100%.

Презентація в Києві:

Трейлер:

Загальна рекомендація – купляти. Колекціонерам – сподобається, читачів тема – зацікавить. А мені, особисто, сподобалося – люблю страшні історії і чекаю на МОР-2.